В житті буває все: тривоги і печалі,
Розчарування, сум, і розпачі, і біль...
Та над усим стоїть Творець наш Безначальний.
То ж відповідь на все шукаймо тільки в Нім.
Лиш Він - наше життя, Він - радість і утіха,
В Нім рішення усіх наших проблем-питань.
Він любить всіх людей, без винятку, всіх грішних.
Перед Творцем своїм у покаянні стань!
Схились перед Творцем у щирім покаянні
В усіх своїх гріхах і їх віддай Йому.
Христос за тебе вмер у муках і стражданні.
Він переміг гріхи й диявольську пітьму.
Лише Христос єдиний є правда і дорога;
Він - Вічний Живий Бог і Він дає життя.
Довір своє життя ти Пресвятому Богу,
Щоб мати в серці мир і вічне майбуття.
Вмирає наше тіло, та дух іде до Бога,
Наша душа безсмертна й ніколи не вмира.
З собою не візьмеш у вічність ти нічого:
Ні золота, ні срібла, ні іншого добра.
Творець- це чистота, і праведність, і святість.
Нас очищає грішних пречиста кров Христа.
І щоб душа до Бога в свій час прийшла у вічність,
Потрібна нам з тобою сердечна чистота.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 2616 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Из переписки с одной девушкой (пятидесятницей) 2007 - Сергей Дегтярь С Инной Цимбал я познакомился через интернет. Я искал девушку, которая меня будет понимать и которая захочет и сможет разделить со мной мою жизненную судьбу вместе в горе и счастье. Я уже не был пятидесятником и сочувствовал доктринам церкви Бога (7 Дня). Я в надежде завёл с ней интернет-переписку и часто звонил ей и мы общались. Но, она помогла мне понять, что я не смогу идти с ней в одной упряжке. Мы расстались. Мои и её взгляды и мой социальный статус противились нашим мечтам и чаяниям.
Она хотела меня спасти от гибели в ереси "законничества" и "субботничества", но, поняла, что говорить со мной бесполезно. А я думал, что действительно не безразлисчен ей. Какой я всё-таки глупый, наивный и доверчивый. Печальный опыт, но, я взял пользу опыта даже в этом. Мне всё равно - будет ли меня кто-то любить или нет. Я уже привык, что должен любить всех, независимо от их отношения ко мне. Она хотела спасти меня от заблуждений, а я хотел лишь только взаимопонимания и того, чтобы меня принимали просто таким какой я есть.
